З метою підтримки експорту товарів українського походження та забезпечення виконання міжнародних зобов’язань України у рамках угод про вільну торгівлю, укладених з країнами Європейського Союзу, Європейської асоціації вільної торгівлі (Швейцарія, Ісландія, Норвегія, Ліхтенштейн), Чорногорією, митниці ДФС забезпечують видачу сертифікатів з перевезення форми EUR.1.
Загалом протягом 2016-2019 років (станом на 01.11.2019) видано 300 тис. сертифікатів EUR.1 на експорт товарів з України.
Трьохсоттисячний сертифікат видано Закарпатською митницею на кукурудзу, яка експортувалася з України до Німеччини.
Найбільшу кількість сертифікатів видано до Польщі – 86698 шт., або 28%, Німеччини –39565 шт., або 13%, Румунії –20906 шт., або 7%, Італії – 15431 шт., або 5%, Нідерландів - 12439 шт., або 4%, Литви - 11075 шт., або 4%.
Серед митниць лідерами з видачі сертифікатів є: Львівська митниця –32084 шт., Дніпропетровська – 23043 шт., Житомирська – 19997 шт.,Одеська – 19336 шт., Київська – 18684 шт., Харківська – 17340 шт.
Сертифікат видається у разі, якщо його потрібно пред’явити при ввезенні на митну територію країн ЄС та Європейської асоціації вільної торгівлі, Чорногорії як доказ, що товар(и) українського походження відповідає(ють) вимогам правил визначення преференційного походження при застосуванні преференційних ставок ввізного мита. Термін дії сертифіката складає 4 місяці.
Сертифікат видається під час здійснення експорту товару(ів) за місцем здійснення його (їх) митного оформлення або після експорту товару(ів) за місцем здійснення митного оформлення товару(ів) або за місцем державної реєстрації експортера.
Для отримання сертифіката експортер або уповноважений представник повинен подати структурному підрозділу митниці, на який покладено функції з видачі сертифіката, такі документи:
заяву, що містить декларацію від експортера, за формою, визначеною угодами про вільну торгівлю, та/або її електронну копію;
електронну копію сертифіката у разі заповнення його машинописом та (за наявності) заповнений відповідно до вимог угод про вільну торгівлю бланк сертифіката;
декларації постачальника (виробника), що підтверджують преференційне походження товарів з України відповідно до правил визначення преференційного походження, встановлених угодами про вільну торгівлю, та/або їх електронні копії.
Рекомендації щодо заповнення декларацій постачальника (виробника) разом з практичними прикладами їх заповнення розміщено на офіційному вебпорталі ДФС за адресою:http://sfs.gov.ua/baneryi/mitne-oformlennya/subektam-zed/vilna-torgivlya.
Сертифікат видається безоплатно у найкоротший термін, але не більше восьми робочих годин після реєстрації заяви у структурному підрозділі митниці ДФС, на який покладено функції з видачі сертифіката.
Сертифікат заповнюється експортером на одну партію товарів, як правило, англійською мовою або однією з мов, якими складено угоди про вільну торгівлю.
Порядок заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.11.2017 № 950, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2017 року.
ДФС для видачі сертифікатів форми EUR.1:
визначено місця видачі сертифікатів – 217 підрозділів митниць ДФС (управління митних платежів та митно-тарифного регулювання, митні пости, відділи (сектори) митного оформлення), які максимально наближені до потенційних експортерів/виробників;
уповноважено на видачу сертифікатів 848 посадових осіб митниць ДФС.
Перелік підрозділів митниць ДФС та їх адреси розміщення, які здійснюють видачу сертифікатів розміщено за адресою: http://sfs.gov.ua/mapc/ .
19 листопада, Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба та Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков заявили про створення спільної парламентсько-урядової платформи євроінтеграції.
Завдання Платформи - забезпечити регулярний діалог між Парламентом і Урядом з питань інтеграції України до Європейського Союзу, координацію спільних, системних та ефективних, кроків, які наближують законодавство України до права ЄС.
«Парламент та Уряд об’єднують зусилля задля більш ефективного та швидкого втілення Угоди про асоціацію з ЄС. Разом ми працюватимемо над пріоритетними питаннями євроінтеграції і розроблятимемо законопроекти, що мають наблизити Україну до членства в Євросоюзі», – повідомив Голова Верховної Ради Дмитро Разумков.
У свою чергу Дмитро Кулеба зазначив: «Уряд визначив для себе ціль – Україна протягом п'яти років має досягнути відповідності економічним критеріям вступу до ЄС. Ми щоденно працюємо над досягненням цієї цілі і вдячні Верховній Раді за ухвалення низки законів, що також наближають нас до неї. Виконання Угоди про асоціацію з ЄС є надзвичайно масштабним і амбітним завданням. І щоб виконувати його максимально ефективно та узгоджено, ми вирішили створити новий механізм взаємодії. Парламентсько-урядова платформа – це новий інструмент пришвидшення європейської інтеграції України».
У рамках платформи Уряд та Парламент будуть спільно розробляти та ухвалювати закони на виконання Угоди (з належним урахуванням актів права ЄС), проводити подальшу секторальну інтеграцію України до енергетичного та цифрового ринків ЄС, посилювати митне співробітництво, поглиблювати співпрацю з Євросоюзом у сферах юстиції, свободи і безпеки.
Платформа працюватиме у форматі періодичних зустрічей під спільним головуванням Голови Верховної Ради України і Віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Наступним кроком спільної роботи стане формування Парламентом і Урядом дорожньої карти пріоритетних євроінтеграційних законопроектів, які знаходяться на розгляді профільних комітетів ВРУ або плануються до внесення на розгляд Парламенту.
Уряд запропонував включити до неї законопроекти у сфері телекомунікаційних послуг, технічного регулювання, транспорту, довкілля, громадського здоров’я, інтелектуальної власності та енергетики. Ухвалення цих пріоритетних законів пришвидшить секторальну інтеграцію до ЄС, дасть імпульс економічному зростанню та наблизить Україну до економічних Копенгагенських критеріїв членства в ЄС.
18 листопада 2019 року в м. Брюссель (Королівство Бельгія) відбулось четверте засідання Підкомітету Україна-ЄС з управління санітарними та фітосанітарними заходами Комітету асоціації в торговельному складі.
До складу української делегації були увійшли т. в. о. Голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко, начальник Управління міжнародного співробітництва Держпродспоживслужби Олена Курята, представники Мінекономрозвитку, Кабінету Міністрів України, Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, Представництва України при ЄС.
У рамках засідання сторони обговорили поточні питання у сфері СФЗ, у тому числі наближення законодавства, епізоотичну ситуацію, питання двосторонньої торгівлі, технічної допомоги.
Разом з цим, сторони підписали рішення Підкомітету стосовно схвалення Всеохоплюючої Стратегії СФЗ, яка оновить Додаток V Угоди про асоціації з ЄС «Всеохоплююча стратегія імплементації Глави IV (санітарні та фітосанітарні заходи)».
Верховна рада підтримала у першому читанні законопроєкт 2172 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення тиску на бізнес з боку органів ринкового нагляду.
Ухвалення відповідного закону є однією з останніх умов, які має виконати Україна для початку переговорів із ЄС щодо підписання перших договорів про запровадження "промислового безвізу", тобто спрощеного експорту промислових товарів з України до ЄС без додаткової сертифікації.
Метою законопроєкту є удосконалення законодавства в сфері державного ринкового нагляду. Зокрема, законопроєкт направлений на зменшення корупційних ризиків у діяльності посадових осіб під час здійснення перевірок, посилення захисту споживачів та інших суспільних інтересів у разі виявлення на ринку нехарчової продукції, що є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам.
Законопроєкт є важливим з точки зору виконання зобов’язань України у сфері європейської інтеграції, передбачених Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, в частині приведення законодавства України у сфері державного ринкового нагляду у відповідність до вимог законодавства Європейського Союзу.
Прийняття проєкту Закону:
- забезпечить захист суб’єктів господарювання від можливих корупційних ризиків під час здійснення перевірок шляхом недопущення зловживань органами у сфері державного ринкового нагляду, а також запровадження принципу прозорості та об'єктивності дій посадових осіб під час застосування штрафних санкцій;
- забезпечить повнішу відповідність національного законодавства до європейського законодавства в сфері державного ринкового нагляду, а також сприятиме виконанню Україною зобов’язань у рамках Угоди про асоціацію;
- сприятиме прогресу у переговорах щодо укладення Угоди АСАА та забезпечення безперешкодного доступу української промислової продукції на ринок ЄС;
- сприятиме розвитку підприємницької діяльності, створенню сприятливих умов для ведення доброчесного бізнесу в Україні та забезпеченню прозорості українського ринку, а також посилення захисту споживачів та інших суспільних інтересів у разі виявлення на ринку нехарчової продукції, що є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам.
Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба 11 листопада взяв участь у дебатах і презентації результатів дослідження «Євромапа України. Рейтинг європейської інтеграції областей», здійсненого аналітиками Центру «Нова Європа» у співпраці з Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції.
“Вперше зроблена спроба виміряти, як глибоко європейська інтеграція проникла в українські регіони. Ми зацікавлені у тому, щоб подібний рейтинг складався щорічно. Ми готові до стратегічного партнерства з Центром «Нова Європа», аби він виступав як незалежний інструмент моніторингу урядових зусиль”, - зазначив Дмитро Кулеба.
Рейтинг складений за 34-ма індикаторами у 8 сферах, які відображають динаміку зближення окремих регіонів країни з ЄС. Результати дослідження презентували директорка Центру «Нова Європа» Альона Гетьманчук, та перший заступник директора Центру Сергій Солодкий.
До трійки лідерів увійшли Львівщина, Івано-Франківщина та Вінниччина. Однак і їхній прогрес поки що далекий від бажаного рівня: вони набрали дещо більше половини можливих балів за кожним з індикаторів. Південні та східні області лідирують у низці секторів. Миколаївщина посіла перше місце з нарощування експорту на ринок ЄС. Донецька та Луганська області очолюють рейтинг за кількістю проєктів в рамках кредитної підтримки з боку ЄБРР і ЄІБ, а Херсонська та Харківська – за обсягами фінансування таких проєктів. Серед областей, які мають найбільшу кількість підприємств із капіталом із країн ЄС, – Дніпропетровська і Харківська.
Віцепрем‘єр також зауважив, що результати дослідження показують недостатній рівень розуміння місцевими посадовцями важливості євроінтеграції України, яка сприймається ними, як дещо далеке. Натомість, вона надає конкретні переваги для українських регіонів. Це, насамперед, залучення в регіони України проєктівтранспортної та прикордонної інфраструктури, іноземних інвестицій та допомоги ЄС; розвиток Єврорегіонів та реалізація ініціатив щодо міст-побратимів; максимальне залучення регіонів до освітніх, наукових, культурних проектів/програм ЄС; підтримка малого та середнього бізнесу в регіонах.
Віцепрем‘єр нагадав, що уряд нині працює над створенням регіональних офісів євроінтеграції. “Наша мета — забезпечити рівномірність розвитку регіонів. Щоб у кожному регіоні існувала база, такий собі інкубатор європейської інтеграції», - зазначив він. «Мета не в тому, щоб перерізати стрічку, а щоб потім також заміряти, яким чином перерізана стрічка впливає на зміну ситуації у конкретній області», - зазначив віцепрем’єр, говорячи про плани щодо відкриття офісів євроінтеграції. “Ми вже домовилися з керівником Херсонської області, що перший офіс ми відкриємо там. І я, з одного боку, засмучений певними низькими показниками Херсонської області, а з іншого боку, ще раз переконався, що ми зробили правильний вибір місця для першого регіонального офісу. Ми йдемо туди, де є системні проблеми”, - пояснив віцепрем’єр.
Завантажити презентацію дослідження можна тут: http://bit.ly/
6 листопада 2019 року у місті Брюссель, Королівство Бельгія, відбулось третє засідання Підкомітету Україна – ЄС з питань торгівлі та сталого розвитку.
Представники України та Європейської Комісії зустрілись для обговорення результатів діяльності, пов’язаної із питаннями торгівлі в контексті Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами.
Під час зустрічі учасники обговорили необхідність завершення відбору експертів від України до Групи експертів, що передбачено Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Також у фокусі розмови - режим інспекції праці, модернізація трудових відносин в Україні, а також розвиток сфери енергоефективності та відновлюваної енергетики.
За результатами засідання стороною ЄС була підтримана ініціатива Української сторони щодо започаткування спільної роботи стосовно напрацювання спільного розуміння торгівлі товарами.
Ключові результати зустрічі були представлені на Форумі громадянського суспільства, яке відбулось 7 листопада 2019 року у м. Брюссель, у форму Спільної заяви (додаток – англійська мова).
У січні-вересні 2019 року оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом збільшився порівняно з відповідним періодом минулого року на 23% і сягнув рекордного показника у $7,5 млрд. Позитивне сальдо склало $3,2 млрд.
Найбільшими торговельними партнерами для України в ЄС залишаються сім країн - Нідерланди, Польща, Німеччина, Іспанія, Італія, Франція та Бельгія.На помітне місце у рейтингу претендує Бельгія, з якою у порівнянні з аналогічним періодом минулого року обсяги взаємної торгівлі України аграрною продукцією збільшились на 19% - до $401 млн. Сукупна частка цих семи країн складає близько 4/5 обороту взаємної торгівлі сільськогосподарськими товарами.
Основні обсяги поставок до Європи Україна забезпечує за рахунок зернових та олійних культур, а також соняшникової олії і макухи. За даними на середину жовтня, у 2019 році вітчизняні експортери вже повністю використали безмитні експортні квоти на поставки до Європейського Союзу меду (основна і додаткова), цукру, ячмінної крупи і борошна, обробленого крохмалю, консервованих томатів, яблучного і виноградного соків, кукурудзи (основна і додаткова), пшениці, м’яса птиці і вершкового масла.
Як і в попередні роки, значна частка квот залишається з нульовим або незначним відсотком використання. А це означає, що вітчизняні виробники агропродовольчої продукції не готові повною мірою реалізувати свій експортний потенціал на європейському ринку, зауважив експерт.
Україна та ЄС домовилися відновити засідання Групи високого рівня Україна – ЄС з питань стратегічних комунікацій під головуванням Віце-прем’єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.
Про це Віце-прем’єр-міністр Дмитро Кулеба заявив за результатами зустрічі з європейськими фахівцями у Брюсселі.
Під час зустрічі обговорювалися формати залучення України до діяльності Робочої групи з питань дезінформації Генерального директорату Єврокомісії з комунікацій (DG Communication Task Force on disinformation), а також поглиблення співпраці з Оперативною робочою групою зі стратегічних комунікацій Європейської служби зовнішніх справ (EU East StratCom Task Force).
Україна зацікавлена у створенні постійного механізму обміну інформацією та найкращими практиками між українськими та європейськими фахівцями у сфері протидії дезінформації, стратегічних комунікації та кібербезпеки. Мета – посилити спроможність українських установ протистояти гібридним атакам Росії.
У цьому контексті Віце-прем’єр-міністр запропонував налагодити постійну співпрацю між EU East StratCom та МЗС України за такими напрямками, як кризові комунікації; проактивні стратегічні комунікації; донесення правдивої інформації, яка базується на фактах; розробка та реалізація спільних інформаційних кампаній; обмін результатами моніторингу.
Також учасники обговорили шляхи комунікації євроінтеграції в Україні, зокрема переваги, які забезпечує Угода про асоціацію, з фокусом на східних та південних регіонах. Віце-прем’єр-міністр наголосив на важливості масштабної інформаційної роботи у контексті реінтеграції тимчасово окупованих територій. За його словами, Україна розраховує на продовження та розширення Євросоюзом його цільових інформаційних кампаній в Україні.
Дмитро Кулеба також зазначив, що Україна зацікавлена у приєднанні до Системи швидкого сповіщення ЄС, яка створюється для оперативного реагування на кампанії з дезінформації.
У Брюсселі (Бельгія) завершилося засідання П’ятого Комітету асоціації Україна – ЄС.
Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба за результатами засідання та низки своїх двосторонніх зустрічей зазначив, що наступним кроком для закріплення та формалізації цих результатів стане засідання Ради асоціації Україна – ЄС, що відбудеться незабаром у Брюсселі.
Як розповіла в.о. Генерального директора Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції КМУ Юлія Гаряча, голова української делегації, яка складалася з представників понад 20 міністерств та відомств, вдалося досягти гарних результатів засідання Комітету асоціації. «Ми вийшли на повне порозуміння щодо пріоритетів, над якими будемо працювати спільно з партнерами. Також ухвалили рішення щодо залученості генеральних директоратів Європейської Комісії до процесу оновлення Угоди про асоціацію в пріоритетних сферах на постійній основі. Це і є інструмент реальної секторальної інтеграції України до ринків ЄС», – зазначила Юлія Гаряча.
Сторони домовились докласти зусиль щодо результативного проведення майбутнього засідання Ради асоціації для сприяння секторальній інтеграції України до ЄС у сферах цифрового ринку, енергетики, юстиції, свободи та безпеки, митниці, а також сприяння започаткуванню переговорного процесу щодо Угоди ACAA (Угода про відповідність та прийнятність промислової продукції, т. зв. «промисловий безвіз»).
ЄС та Україна досягли порозуміння щодо оновлення Угоди про асоціацію у пріоритетних секторах відповідно до останніх змін законодавства ЄС та сучасного стану двосторонньої співпраці, аби посилити моніторинг процесу наближення українського законодавства до законодавства ЄС.
Сторона ЄС вітає ініціативи України щодо формалізації нового порядку денного у сфері юстиції, свободи та безпеки та внесення нового Додатка до однойменного розділу Угоди. Правові аспекти реалізації, включаючи досягнення принципової згоди щодо обсягу запропонованого Додатка на засіданні Ради асоціації, будуть опрацьовані найближчим часом.
Сторона ЄС зацікавлена у започаткуванні регулярного двостороннього діалогу з питань кібербезпеки. Більше того, сторона ЄС готова розпочати дослідження щодо гібридних ризиків для України, як тільки Україна прийме цю пропозицію.
Сторона ЄС погодилася сприяти вирішенню практичних питань, пов’язаних із впровадженням оновленого Додатка XXVII до Угоди про асоціацію («енергетичний» додаток), і привітала в цьому контексті проект керівних настанов щодо імплементації Додатка XXVII, підготовлених та поданих українською стороною.
Українська сторона висловила особливу зацікавленість у партнерстві з ЄС щодо просування нової ініціативи Європейської Комісії – «Нової зеленої угоди» (New Green Deal).
Сторона ЄС погодилася підписати Спільну авіаційну угоду та змінити її згодом відповідно до пропозицій української сторони.
Сторона ЄС також вітає українську ініціативу щодо сприяння регіональному виміру європейській інтеграції в Україні, зокрема, створення офісів європейської інтеграції в областях у якості центрів, спрямованих на максимальне залучення регіонів до проектів та програм ЄС зі сфер освіти, науки, культури, бізнесу.
Європейські партнери поінформували про виконання запиту України щодо проведення тренінгів для українських державних службовців у Коледжі Європи. Вони підкреслили, що необхідний бюджет для цієї ініціативи вже передбачено, практичні кроки щодо її реалізації вже здійснюються.
Сторона ЄС також готова розпочати переговори з Україною щодо укладення відповідної Угоди з EGNOS (Європейською службою геостаціонарного навігаційного покриття) про розширення зони обслуговування над територією України, вже підготувавши проект документа.
Партнери з ЄС також вітають значний внесок України в рамках ініціативи Східне партнерство.
П'яте засідання Комітету асоціації Україна – ЄС, яке відбудеться в Брюсселі (Королівство Бельгія) 5 листопада, є дуже важливою подією, яка посилить динаміку відносин з Євросоюзом. Про це заявив Віце-прем'єр-міністр з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба, звертаючись до української сторони комітету, до складу якої входять міністри та заступники міністрів, представники міністерств та відомств, відповідальні за виконання завдань у сфері європейської інтеграції України.
За словами Віце-прем'єр-міністра, під час заходів в рамках засідання комітету будуть встановлені професійні контакти між представниками нової української влади та інституцій ЄС, зокрема, Єврокомісії, а також обговорені ідеї подальшої інтеграції, які ляжуть в основу документів, що будуть згодом, у грудні, ухвалені Радою асоціації. «Ми маємо всі підстави сказати, що інтенсивність діалогу Україна – ЄС лише нарощуватиметься», – зазначив Дмитро Кулеба.
Під час чергового засідання Комітету асоціації буде обговорено широкий спектр питань, пов’язаних з політичним, економічним та секторальним співробітництвом. Окремий блок буде присвячений моніторингу виконання Угоди про асоціацію та оновленню додатків до Угоди. Також будуть опрацьовані інші важливі питання порядку денного відносин України та ЄС.
На цьогорічній Раді асоціації в грудні планується підсумувати попередні здобутки на шляху наближення до ЄС та поглибити і розширити процеси інтеграції в ЄС. Зокрема, Україна очікує на вироблення конкретних спільних кроків щодо подальшої секторальної інтеграції України в цифровий та окремі енергетичні ринки ЄС, спрощення умов (митних формальностей) у торгівлі з ЄС, у сфері юстиції, свободи та безпеки, а також отримання «промислового безвізу» (Угода ACAA).
Довідково
Делегацію на п’яте засідання Комітету асоціації Україна – ЄС з української сторони очолить в. о. генерального директора Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції секретаріату Кабінету Міністрів Юлія Гаряча, делегацію Європейського Союзу – заступник генерального директора Європейської служби зовнішньої дії з питань Європи та Центральної Азії Люк Девінь. Відкриє засідання Дмитро Кулеба.
Комітет асоціації створений відповідно до статті 464 Угоди про асоціацію і є допоміжним органом Ради асоціації, який проводить підготовку засідань та дискусій Ради асоціації, забезпечує безперервність відносин асоціації та належне виконання Угоди.